В Україні - рекордне погіршення торговельного балансу. За 6 перших місяців цього року в країну ввезли імпортних товарів на 38,8 млрд доларів, тоді як їхній експорт склав лише 20 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
Тобто торговельний дисбаланс за півроку - мінус 18,3 млрд доларів. Якщо так піде далі, то за підсумками року показник складе щонайменше мінус 36,6 млрд. Хоча, як вважає економіст Данило Монін, насправді він може виявитися набагато більшим.
І це лише за товарами. Якщо враховувати ще й послуги (а там також спостерігається зниження експорту та зростання імпорту ), то мінус за торговельним балансом, на думку Моніна, зросте за підсумками року до 50,5 млрд доларів, що майже вдвічі більше, ніж минулого року. МВФ прогнозує торговий дефіцит для України на рівні 46,5 млрд. доларів, а Нацбанк - рекордні 52,2 млрд. доларів.
"Це майже на 23,5 млрд більше, ніж минулого року, і близько 25% ВВП рекордно багато. Ні до війни, ні з початку повномасштабного вторгнення такого ще не було", - говорить Монін.
Дерка, що зростає в торговому балансі - це, за фактом, вимивання валюти з країни. Наслідки можуть виявитися катастрофічними для всієї економіки.
"Різка девальвація гривні, зростання інфляції та гальмування економічного зростання, аж до мінусових позначок. Поки що ситуацію згладжує надходження міжнародної допомоги, але вже є прогнози щодо зниження зростання ВВП цього року", - зазначає Монін.
При цьому через збільшення дефіциту торговельного балансу зростає потреба у зовнішній допомозі. І якщо вона не буде ще більша (або, тим більше, якщо вона зменшиться), то описані вище негативні наслідки (інфляція та девальвація) українці зможуть відчути вже в найближчому майбутньому.
При цьому внутрішній запас міцності не такий вже й великий - золотовалютні резерви НБУ зараз становлять 43 мільярди доларів. Тобто при дефіциті торгового балансу в 50 млрд, у разі припинення зовнішньої допомоги, вони можуть закінчитися протягом року.
Основних причин різкого збільшення дефіциту є кілька.
Перше – зростання військових закупівель. Насамперед - комплектуючих для дронів, які необхідні для їхнього виробництва в Україні. Практично всі комплектуючі завозяться з Китаю (який є найбільшим імпортером товарів в Україну – на нього припадає понад 20% всього імпорту до країни). І тому чим більше Україна виробляє дронів, тим більше потрібно імпортувати комплектуючі. І тим більше, відповідно, через імпорт йде валюта з країни.
Друге - припинення транзиту російського газу (через це обвалився експорт послуг) за одночасного різкого збільшення імпорту газу.
Третє – збільшення імпорту коксівного вугілля через зупинку єдиної шахти в Україні, яка його видобувала – шахтоуправління Покровське.
Четверте - падіння доходів від експорту української металургії та агросектору через наростаючі проблеми як з виробництвом продукції, так і з її збутом на зовнішніх ринках (у тому числі і через скасування "торгового безвізу" з ЄС).
П'яте – різке збільшення імпорту легкових автомобілів напередодні скасування податкових пільг з 1 січня 2026 року.
І якщо останній фактор можна віднести до тимчасових, то інші проблеми носять системний (причому наростаючий) характер і важкорозв'язні в умовах воєнного часу.
Погіршення ситуації в економіці є ще одним аргументом для України домагатися якнайшвидшого світу.
Докладніше читайте у статті "Країни".
Війська та газ
За даними Державної митної служби, з січня до червня 2025 року в Україну імпортували товарів на 38,3 млрд доларів. Для порівняння – за підсумками першого півріччя 2024 року було 33,2 млрд, тобто імпорт зріс майже на 5 млрд доларів.
Найбільше до нас завозили товарів із Китаю (на 8,2 млрд. доларів), Польщі (на 3,5 млрд.). Німеччини (на 3,2 млрд.).
68% від загальних обсягів імпорту склали такі товарні категорії:
- машини, обладнання та транспорт – на 14,8 млрд;
- продукція хімічної промисловості – на 6,2 млрд;
- паливно-енергетичні товари – на 4,9 млрд.
За словами Моніна, у першу категорію потрапляє, зокрема, військо. Реальні обсяги постачання товарів оборонного значення зараз засекречені, однак, судячи зі статистики імпорту в цій товарній категорії, вони досить значні.
"Скоріше за все, сюди потрапляють і складові для виробництва дронів, які завозять наші виробники", - зазначив Монін.
Зазначимо, що дрони в Україні збираються з китайських складових. Тому й не дивно, що Китай лідирує серед усіх експортерів товарів у країну з величезним відривом від решти.
Великий приріст по паливно-енергетичній групі, зважаючи на все, пояснюється активним імпортом природного газу, який Україна останніми місяцями в посиленому режимі закачує до своїх підземних сховищ (у першому півріччі минулого року газ Україна практично не імпортувала).
І, зважаючи на все, потік імпорту й надалі зростатиме. У нещодавньому інфляційному звіті Нацбанк прогнозує подальше збільшення його темпів до кінця 2025 року.
"Зростання імпорту товарів у 2025 році дещо пришвидшиться за рахунок збереження високого дефіциту бюджету та відповідного збільшення закупівель продукції машинобудування, насамперед, військового призначення. Крім цього, збільшиться імпорт легкових автомобілів напередодні скасування податкових пільг з 1 січня 2026 року (він вже кілька місяців йде рекордними темпами", - рез.
Регулятор очікує також збільшення закупівель енергоносіїв "в умовах посилення обстрілів та пошкоджень енергетичної інфраструктури, низьких запасів газу та збереження дефіциту вугілля".
Удар по експорту
По експорту динаміка не така велика, як щодо імпорту. За даними Державної митної служби, за перше півріччя цього року Україна продала на зовнішні ринки товарів на 20 млрд. доларів. Для порівняння: за аналогічний період минулого року було 19,5 млрд. Тобто зростання порівняно з минулим роком є, але воно вкрай невелике.
Основними покупцями українських товарів, за підсумками першого півріччя 2025 року, стали Польща (на 2,4 млрд. доларів), Туреччина (на 1,7 млрд.), Італія (на 1,2 млрд.).
Головні експортні категорії експортних товарів такі:
- продовольство – на 11,2 млрд доларів;
- метали та вироби з них – на 2,3 млрд;
- машини, обладнання та транспорт - 1,9 млрд.
По агропродукції, яка традиційно приносить Україні найбільше валютної виручки, за перше півріччя обсяги просіли порівняно з аналогічним періодом минулого року на 9%. І це при тому, що товарний безвіз із ЄС скасували лише на початку червня. Тобто, вплив цього фактора на продаж аграрки на зовнішні ринки поки не сильно позначився на загальній статистиці,
Проте вже за перші 6 місяців цього року постачання до Євросоюзу впали на 14% (до 5,39 млрд). Тут дався взнаки загальний тренд, що передував скасування товарної безвази з ЄС, коли багато країн навмисно стримували потік української продукції, щоб захистити своїх фермерів. Плюс – проблеми з логістикою.
Але на 10% впав експорт агропродукції також до Азії (до 3,5 млрд доларів), що експерти пояснюють головним чином проблемами з логістикою, а також посиленням конкуренції на місцевих ринках.
Зазначимо, що цього року із топ-3 найбільших експортерів вперше за останні роки випали виробники залізорудної сировини. За перше півріччя 2025 року експорт руди з України впав порівняно з аналогічним періодом минулого року на 11,9% - до 16,14 млн тонн.
Причин такого обвалу експорту є кілька. По-перше, зниження попиту зовнішніх ринках внаслідок охолодження економіки. По-друге, високі тарифи на електроенергію, логістику, а також дефіцит персоналу, які знижують конкурентоспроможність української сировини. Також вітчизняні підприємства скаржаться на проблеми із відшкодуванням ПДВ.
Приміром, Ferrexpo з цієї причини у травні призупиняла роботу двох ліній виробництва котунів (як стверджують у компанії, держава заборгувала їм понад 25 млн доларів).
В інфляційному звіті Нацбанку прогнозується, що у 2025 році буде падіння фізичних обсягів експорту, "внаслідок слабких показників першого півріччя".
Крім того, експорт продовольства й надалі обмежуватиметься новими умовами торгівлі з ЄС (з початку червня скасовано товарне безвіз та повернено квоти на постачання низки агротоварів - Ред. ).
"Додатковим фактором буде висока база порівняння минулого року, коли через морський коридор активно вивозилися запаси 2023 року", - додали у Нацбанку.
Що стосується іншої великої статті українського експорту - металургії, то тут, за даними НБУ, постачання стримуватиметься дефіцитом коксівного вугілля та коксу для металургійних підприємств через зупинку роботи шахтоуправління "Покровське", яке було єдиним в Україні підприємством, яке видобуває коксівне вугілля.
Тепер вугілля доводиться імпортувати, що також позначається на торговому балансі, а також збільшення собівартості (і зменшення конкурентоспроможності) української металургійної продукції.
Дефіцит на 25% ВВП
Розрив у темпах зростання імпорту та експорту лише посилив і так величезний торговий дефіцит України.
"Темпи зростання імпорту значно перевищують експортні показники. За останні 12 місяців експортний виторг склав 38,3 млрд доларів (приріст на 7,4%), а витрати на імпорт - 79,1 млрд (плюс 17,2%). У червні експорт перевищив імпорт на більш ніж 5 млрд доларів - це історичний рекорд торговельного дефіциту, І історичний рекорд торговельного дефіциту. енергетики та добрив", - зазначає голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Зазначимо, що зростає мінус торговельного балансу також за послугами.
"За перше півріччя експорт послуг просів більш ніж на 10%. Великий мінус з логістичних послуг, що, швидше за все, пов'язане з нестачею водіїв через масову мобілізацію", - говорить Монін.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пов'язує зниження експорту послуг із відсутністю транзиту російського газу з початку цього року. Минулого року за транзит Україна отримала за підрахунками Reuters близько 800 мільйонів доларів.
За підсумками, експерти прогнозують величезну дірку у торговому сальдо у 2025 році.
На думку Моніна, вона становитиме 50,5 млрд доларів. Нацбанк взагалі чекає дефіцит на рівні 52,5 млрд доларів. Для порівняння: 2024 року цей показник становив 29,02 млрд і вже тоді вважався величезним (близько 13% ВВП). Цього ж року, виходить, "дірка" торговельного сальдо може збільшитися до 25% ВВП.
"Це не просто багато, це катастрофа", - говорить Монін.
Долар за 60-70 гривень?
"Країна" вже писала про складну ситуацію в українській економіці. Ще на початку цього року економісти заявляли, що в Україні загрожує стагфляція, коли ВВП іде в мінус, різко знецінюється національна валюта і галопуючими темпами зростають ціни та інфляція. Але до останнього часу від такого сценарію країну утримував, хай і невеликий, але все ж таки приріст ВВП, а також стабільне надходження зовнішньої допомоги, що дозволяє перекривати дефіцит бюджету і тримати відносно стабільний курс гривні.
Але зростання торгового дисбалансу може зруйнувати цю тендітну економічну стабільність.
"Така величезна "дірка" у торговельному сальдо - це, за фактом, вимивання валюти з країни. Теоретично за нею має відбутися різка девальвація гривні і, як наслідок, наростання інфляції", - каже Данил Монін.
За його словами, якби Україна не отримувала міжнародної допомоги (або ж вона, раптом, різко зменшувалася), то долар уже коштував би 60-70 гривень.
"Але на друге півріччя нам обіцяли близько 30 млрд доларів допомоги. Крім того, НБУ має великі резерви, і за рахунок цього може утримувати курс, девальвуючи гривню "м'яко". Наприклад, до кінця 2025 року прогнозується курс долара на рівні 44 гривень, а на наступний рік, щоб утримати курс, НБУ доведеться".
Але таке "штучне стримування", на думку Моніна, це черговий удар по вітчизняній промисловості та зниження її конкурентоспроможності на світових ринках, що надалі може обернутися новим витком зниження експорту.
Економічна криза, що супроводжується девальвацією національної валюти, хоч і досить болюча для країни, але дає додатковий шанс експортерам, оскільки в доларах та євро їхня продукція дешевшає, а отже є шанси наростити її продажі.
Але в Україні цього не відбувається – ціни на сировину, електроенергію, транспорт, а відтак і собівартість продукції зростають, а валютний курс при цьому залишається стабільним, тобто в доларах та євро українські товари автоматично дорожчають.
При цьому немає і імпортозаміщення вітчизняними товарами. Таким чином, потреби внутрішнього ринку в імпорті тільки зростають, сам він стає дедалі привабливішим для українських споживачів (багато імпортних товарів уже зараз дешевші за українські). Виходить замкнене коло: темпи експорту зростають дедалі повільніше, а імпорт, навпаки, різко збільшується, що сприяє розширенню "дірки" у торговому балансі.
Це безпосередньо б'є зростання економіки, додатково знижуючи темпи зростання ВВП.
У другому кварталі 2025 року реальний ВВП в Україні зріс на 1,6%. Це краще, ніж у першому (тоді було плюс 0,9%), але, як вважає Монін, "не виключає реалізації поганих сценаріїв, у тому числі з мінусом щодо ВВП".
НБУ, нагадаємо, знизив свій прогноз щодо зростання ВВП з 4,3% спочатку до 3,1%, а потім і зовсім до 2,1%.
“Економіка хоч і зростає, серйозних драйверів для подальшого прискорення на сьогодні немає. 61,7 млн тонн до 57,9 млн, а олійних - з 22 млн до 21 млн тонн - Добувна промисловість просіла через втрати шахт і пошкодження газової інфраструктури.
При цьому в країні продовжується війна, що несе додаткові ризики.
Експерти кажуть, що тендітний баланс в українській економіці зараз підтримується за рахунок міжнародної допомоги, і якщо її потік вичерпається або зменшиться, то доведеться закривати потреби за рахунок емісії. А це інфляція та девальвація гривні.
Фактично, це визнає і Нацбанк.
"У разі недоотримання частини запланованої зовнішньої підтримки, виникне потреба в додаткових заходах мобілізації доходів бюджету, оптимізації витрат і нарощуванні ринкових запозичень. Якщо цих заходів виявиться недостатньо, то зросте ймовірність використання емісійного фінансування (простіше кажучи - включать друкарський верстат - і ред.), що, буде, наслідком, буде, що, включати друкований верстат - Ред. " розвитку", - йдеться в інфляційному звіті Нацбанку.
Втім, ситуація в економіці може покращитись, якщо найближчим часом завершиться війна. Це допоможе знизити вантаж видатків бюджету (через скорочення військових видатків), а також пожвавить зовнішню торгівлю через зменшення логістичних ризиків. Почне підніматися інвестиції та виробництво, які зараз перебувають під постійною загрозою ракетно-дронового обстрілу.
Тому погіршення економічної ситуації також є одним із аргументів для України домагатися якнайшвидшого світу.
