Індія та Пакистан опинилися на межі війни. Що відбувається і які наслідки
Конфлікт між Індією та Пакистаном після терактів у Кашмірі продовжує стрімко загострюватись.
Якщо він переросте в ядерний, можуть загинути десятки мільйонів людей.
ЗМІ сьогодні вночі повідомили про початок прикордонних зіткнень між арміями двох країн. Пишуть, що в долині Липа, розташованій у спірному регіоні, спалахнули бої із застосуванням легкого і важкого озброєння.
Наскільки інтенсивні ці бої, наразі невідомо. Відео бойових дій немає.
Збройні сили Індії поки що заявляють про перестрілки - зокрема, про обстріл своїх позицій у районі лінії контролю у Кашмірі. За їхніми словами, атака була зроблена з пакистанського боку, і індійські військові відкрили вогонь у відповідь. Також повідомляється про зіткнення в районі Бандипора.
Міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф заявив, що світовій спільноті слід серйозно стурбуватися ситуацією, оскільки ескалація між двома ядерними державами може призвести до повномасштабної війни. Раніше у Пакистані говорили, що готові воювати.
Одним із приводів до повномасштабної війни може стати блокада річки Інд владою Індії, щоб Пакистан не міг одержувати звідти воду. Вчора було перекрито шлюзи на цій річці.
Тим часом в Індії сталися вибухи у двох житлових будинках на півночі країни, де, за даними агентства PTI, проживали особи, які, ймовірно, причетні до нещодавнього теракту в Джамму і Кашмірі.
Посольство США в Індії вже рекомендувало американським громадянам утриматися від поїздок до цього регіону.
Зазначимо, що обидві країни є ядерними. Кожна має понад 150 боєголовок.
У 2019 році Прінстонський університет проводив моделювання можливого конфлікту між Індією та Пакистаном.
"Сценарій, розрахований на 2025 рік, передбачає терористичну атаку на індійських урядовців з великою кількістю жертв, яка призведе до широкомасштабного конфлікту", - йдеться у дослідженні.
Якщо Індія та Пакистан застосують усі 300 ядерних боєголовок, можуть загинути від 50 до 125 мільйонів людей.
При цьому екологічні наслідки відчуватиме увесь світ. "Глобальна температура поверхні може знизитися на 2-5°C, а кількість опадів зменшиться на 15-30%". Це відразу вплине на продуктивність сільського господарства і може призвести до глобального голоду.
Яка передісторія та підґрунтя загострення?
Конфлікт між Індією та Пакистаном за територію Кашміру триває вже майже 80 років з кінця 40-х років минулого століття, коли колонія Британська Індія здобула незалежність і була поділена на дві держави за релігійною ознакою – на Індію (де жили, переважно, індуїсти) та на Пакистанах (там жили мусульмани). Кашмір при розділі відійшов до Індії, хоча більшість населення там була мусульманською, але правитель був індусом. Тому буквально відразу в цьому регіоні почалися зіткнення, а згодом і кілька воєн за нього між Індією та Пакистаном. Зараз Кашмір частково контролюється Індією (території Джамму і Кашмір, Ладакх), а частково Пакистаном (самопроголошена невизнана держава Азад Кашмір та "північні території" Гілгіт-Балтістан). Також над частиною Кашміру встановив контроль Китай.
Регіон важливий і в геостратегічному відношенні, оскільки через контрольовані території Кашміру Пакистан має спільний кордон з Китаєм.
Власне, відносини у трикутнику "Китай-Пакистан-Індія" зараз і називають однією з підоплік конфлікту. Пакистан вважається близьким до Китаю. Індія – головний регіональний суперник КНР в Азії. І, крім того, потенційно великий конкурент на світовому ринку – у міру погіршення відносин Заходу з Пекіном саме Індія часто розглядається як місце перенесення виробництв транснаціональних корпорацій з Китаю. Крім того, конфлікт із мусульманським Пакистаном загострює і відносини Індії з іншими ісламськими країнами. Зокрема, із Саудівською Аравією та ОАЕ, звідки індійці імпортують нафту.
Втім, жодних ознак того, що Китай міг бути причетним до нинішнього загострення, немає. Навпаки – останніми роками відносини між Пекіном і Делі йшли шляхом нормалізації.
Ще одне можливе підґрунтя – внутрішні процеси в Пакистані. Нині там вкрай важка соціально-економічна та політична ситуація. Країна вже кілька років вирує через арешт популярного екс-прем'єра Пакистану Імрана Хана (він, до речі, проводив політику зближення з Китаєм та Росією). Крім того, неспокійно на кордоні з Афганістаном та у регіонах, населених белуджами. У таких умовах влада Пакистану може використати фактор "зовнішньої загрози" для консолідації суспільства та придушення протестів. З іншого боку, Індія може розраховувати на те, що конфлікт, навпаки, лише загострить існуючі в Пакистані суперечності і країна зануриться в смуту.
Проте наявність в обох країн ядерної зброї та катастрофічні наслідки її застосування працює на зниження ймовірності нової війни.
Щодо впливу на війну в Україні, то будь-який великий конфлікт у світі для Києва йде в мінус, оскільки переключає на себе міжнародну увагу, а також перенаправляє туди потоки зброї, від імпорту якої все ще залежить Київ. Крім того, можливе застосування ядерної зброї Індією чи Пакистаном для України несе величезні ризики, оскільки створює прецедент, який серйозно підвищує ймовірність застосування ядерної зброї та Росії.
У глобальному плані, у виграші від конфлікту між Індією і Пакистаном, якщо він перейде в гостру військову фазу, буде насамперед Захід і, особливо, США. Як ми вже писали, головна проблема Заходу - це неконкурентоспроможність його виробництва в порівнянні з країнами Глобального півдня, що веде до ослаблення західних економік та посилення позицій незахідних країн. Єдиний варіант, у якому цей тренд може переломитися – якщо між країнами Глобального півдня почнеться війна. І тоді капітали та виробництва знову побіжать до країн Заходу як до єдиної спокійної та надійної гавані, яка буде як космічним корабель "Елізіум" з однойменного фільму. І очевидність таких наслідків також є ще одним важливим фактором, який працює на стримування нової індо-пакистанської війни.
Загалом історія відносин Індії та Пакистану – дуже показовий приклад того, як ворожнеча між двома сусідніми країнами, населеними родинними народами, може десятиліттями висіти гирями на розвитку обох держав, погрожуючи раптово взагалі обнулити їхні перспективи.
