Що означають протести проти Трампа і на що вони вплинуть
Учора в США відбулися перші масові протести проти політики Трампа з моменту його обрання на другий термін.
Вони були добре організовані та скоординовані. Їх підтримали багато відомих представників Демпартії США.
Очевидно, опоненти президента оговталися від першого шоку та починають поступово "качати ситуацію", організуючи вуличний тиск.
Ці процеси не можна недооцінювати. Ми вже писали, що Трамп має дуже великий антирейтинг у США. І переміг він на виборах тільки тому, що Демпартія виставила проти нього відверто слабку кандидатуру - Камалу Харріс (слабше за неї був лише Байден).
Але негатив щодо Трампа нікуди не подівся. Так, його підтримка зараз перебуває на найвищому рівні за час його президентства (включаючи перший термін) – 47%. Але 51% виступають проти нього.
До цього додаються радикальні зміни, які проводить Трамп, чистка "глибинної держави", різкий розворот курсу з багатьох напрямків, початок "світової торгової війни", яка означає глобальний переворот з не дуже зрозумілими перспективами, в тому числі, і для самих Штатів. Вже падає фондовий ринок, що посилює тривожні очікування.
У таких умовах варто дивуватися не з того, що почалися протести, а з того, що вони почалися пізно.
Втім, Трамп навряд чи їх дуже злякається. Тим більше, що він має і свою потужну і досить радикальну групу підтримки. І вулицю він так просто демократам не віддасть. А тому класичний сценарій "Майдану" та "кольорових революцій" у США не спрацює. Однак, внутрішнє протистояння в американському суспільстві, напевно, радикалізують, що може мати далекосяжні наслідки для стабільності держави.
Тим більше, що Трамп у держсистемі має три слабкі місця, які можуть використовувати його противники.
Перше – це влада штатів, значну частину яких контролюють демократи. Друге – це суди. Третє – це Конгрес, в обох палатах якого у республіканців більшість, проте частина республіканців не любить Трампа і можуть перекинутися до Демпартії.
Таких не так вже й багато і для імпічменту не вистачить, але для блокування дій президента через позбавлення його де-факто більшості в Конгресі цього може бути достатньо.
Чи вплинуть протести на політику Трампа щодо України, чи може він зайняти більш "проукраїнську" позицію, щоб уникнути звинувачень у "роботі на Путіна", як це відбувалося під час його першого терміну? Навряд.
На відміну від 2017-2020 років, тема Путіна та України зараз далеко не найголовніша в переліку звинувачень на адресу Трампа. Та й об'єктивно важко розкрутити всередині США "зраду" навколо намірів Трампа завершити кровопролиття в далекій країні, щоб витрачати на неї менше грошей американських платників податків. Скоріше, є перспективи посилення "антиукраїнської" лінії Трампа, якщо Київ надто вже явно підтримає протести (що, до речі, не факт – Зеленський у цьому питанні швидше виявить обережність, щоб не нариватися на нові проблеми з Білим домом).
Водночас ці протести можуть позначитися на іншому напрямі зовнішньої політики Трампа – намірах напасти на Іран. Тут уже йтиметься про безпосередню участь у війні Америки, причому як її ініціатор. І якщо ця війна не обмежиться лише точковими ударами по Ірану, якщо у відповідь Іран завдасть ударів по військових об'єктах США на Близькому сході і американська армія почне нести відчутні втрати, а війна затягнеться, то це вороги Трампа всередині країни напевно постараються використати по максимуму для розгортання кампанії зі звинуваченнями у "бездарному веденні війни" та "втягуванні США в авантюру".
Усе це збільшує ризики війни Трампа з Іраном.
Також це робить ще більш проблематичними проєкти з анексії Гренландії та Канади, які раніше не користувалися підтримкою більшості американців.
Хоча, як всі вже переконалися, Трамп людина різка, а тому може наплювати на будь-які ризики та продовжувати гнути свою лінію. Інше питання, що опір цієї лінії буде дедалі жорсткішим.
