Зіткнення між військкомами та цивільним населенням при спробах примусової мобілізації переростають у бунти. Поки що спостерігаються окремі випадки, проте динаміка наростає та відзначається по всій країні.
Згідно з розхожою в політичних колах думкою, однією з передумов є нещодавні протести за повернення повноважень Національному антикорупційному бюро (НАБУ) та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП). Вони показали можливість масового вираження невдоволення владою, навіть незважаючи на формальну заборону мирних акцій під час воєнного стану.
А для багатьох українців "бусифікація" (насильницький привід військовозобов'язаних у ТЦК) значно більша проблема, ніж скорочення повноважень антикорупційних органів. Тож події цілком можуть піти таким чином, що люди, взявши за приклад пікети та мітинги на захист НАБУ та САП, почнуть активніше протестувати через жорсткі методи мобілізації, та й з інших приводів.
І влада опиниться перед роздоріжжям. Вона повинна буде чи дозволяти і ці протести – а це означає, що рано чи пізно доведеться пом'якшувати підходи до заклику, проводити демобілізацію воюючих. Інший шлях - придушення виступів проти "бусифікації". Зважаючи на все, влада схиляється до цього варіанту. Тим більше, що зараз на різних рівнях обговорюється не пом'якшення мобілізації, а її посилення, якщо війна затягнеться. У тому числі, регулярно звучать заклики знизити вік призову до 18 років (на цьому наполягав і Захід).
Нещодавній резонансний випадок протесту проти мобілізації у Вінниці, де при спробі звільнити "бусифікованих" поліція застосувала чинність до протестувальників, у цьому плані показовий.
Є ще один нюанс: проти антимобілізаційного опору виступили представники грантового прошарку, які раніше закликали виходити на вулиці на підтримку антикорупційних органів. Як у відомому мемі: "Ви не розумієте: це інше", вони наполягають, що зрівнювати акції за НАБУ та САП і проти мобілізації не можна.
Експерти зазначають, що в суспільстві посилюється нетерпимість до військків і співробітників ситових структур, що допомагає їм. А це може призвести до ще більшої кількості громадянських зіткнень із працівниками ТЦК. Особливо якщо підтвердяться чутки про майбутнє зниження віку мобілізації до 18 років.
Як може далі розвиватися ситуація, розбиралася "Країна".
Примара Врадіївки
Конфлікти при насильницькій мобілізації стають все серйознішими і, схоже, переходять у бунти. Увечері 1 серпня у Вінниці біля розташованого біля стадіону "Локомотив" колишнього дитсадка, чиє приміщення було пристосовано до потреб місцевого Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зібралися сотні людей.
Як стверджує видання "Ми - вінничани", військкоми протягом дня затримували чоловіків у різних частинах міста та звозили на стадіон, де у підсумку зібралося близько сотні затриманих. Зв'язатися з чоловіками було неможливо: телефони було вимкнено або вилучено. Але, мабуть, їхнє місце перебування стало відоме. Якогось моменту з району стадіону розпочалися інтернет-трансляції, в яких звучали заклики протестувати проти методів ТЦК. До стад вони почали стікатися люди (чоловіки та жінки) і спробували прорватися до будівлі із затриманими. Як заявили пізніше у ТЦК, це були близько 30-40 осіб, які все ж таки "проникли на територію і спробували перешкодити заходам мобілізації: тобто не випускали військовозобов'язаних, які були включені до команди на відправку до навчального центру".
При цьому в ТЦК підтвердили, що чоловіки на стадіоні відібрали телефони "з метою безпеки".
"Телефони забираються для того, щоб забезпечити життя та здоров'я наших військовозобов'язаних, громадян, які там (в ТЦК - Ред. ) взагалі перебувають і готуються на вже безпосереднє відправлення", - заявив заступник начальника Вінницького обласного ТЦК із психологічної підтримки персоналу Микола Лантух.
При цьому він наполягає, що зіткнень між цивільними та військовослужбовцями ТЦК не було. Водночас, очевидці та ЗМІ стверджують, що силу до протестуючих (у тому числі і до жінок) застосувала поліція, використавши газові балончики та затримавши кількох учасників акції. За версією поліції Вінницької області, ядром протесту була група людей, серед яких представники якоїсь громадської організації. Вона й "влаштувала конфлікт із військовослужбовцями".
"До установи (тобто тимчасове приміщення ТЦК - Ред. ) увійшли близько 80 громадян, частина з яких виламали ворота об'єкта і мали намір прорватися всередину. До людей застосували поліцейські заходи, щоб витіснити їх за територію об'єкта", - йдеться у Telegram-каналі поліції.
Як стверджує місцевий журналіст Вадим Павлов, громадська організація, яку згадала поліція, це "Доста" (до неї ми ще повернемося), але на місці були й рідні мобілізованих, у яких "своя правда".
У понеділок, 4 серпня, стало відомо, що п'ятьом затриманим під час "стадіонних" протестів суд присудив 60 днів домашнього арешту.
Навколо цієї акції спалахнули гарячі суперечки у соцмережах. Так, вінницький волонтер Денис Романовський нахвалилися протестувальниками "дристунами із самками".
"Однак ці істеричні "акції" базуються лише на одному - жменька "дристунів" із самками боїться захищати власний будинок та шукає, кого послати замість себе", - написав волонтер.
Він також записав відеорепліку про інцидент до місцевого відділення телеканалу "Громадський". Під постом на сторінці телеканалу у Facebook із цим роликом серед коментарів дуже багато критичних.
"Знаєш, чому ти так солодко стелиш? А тому що ти точно не будеш "добовою поставкою" - знаєш, що це за термін? А тепер про так звану "мобілізацію". На "Локомотиві" незаконно тримають 95% хворих роботяг з купою болячок, яких уже повозили по всіх військових частинах України, і які якось з-поміж повністю придатних для України, і які якось повністю з обмеженими частинами України. згадуєш про закон і Конституцію, які "на паузі" для робітників і селян, у той час як жирні провладні ублюдки чудово почуваються, як і їхні ублюдочні сини. Ти що, думаєш, що на четвертому році повномасштабної війни люди не бачать соціальної несправедливості? - написав хтось під ніком "РусланРуслан".
Деякі в соцмережах оголосили "призвідниками" протесту ГО "Доста" (зареєстрована на Закарпатті, в її Telegram-каналі йдеться, що мета організації - "сприяння захисту громадянських прав українців та захист громадян від свавілля влади"). Її пов'язують із рухами "антивакцинаторів" за часів пандемії ковіда. Їх також часто звинувачують у роботі на РФ.
Водночас навіть ті, хто схильний бачити у подіях у Вінниці бунт, організований "проросійськими провокаторами", визнають, що на "руку Москви" всі конфліктні випадки між населенням та військкомами списати не можна.
Тим більше, що їхня кількість зростає по всій країні.
Наприклад, великий резонанс днями викликав випадок у Миколаївській області. В одному із сіл місцеві жителі з бітами та металевими трубами напали на автомобіль ТЦК, пошкодили його, а також побили військовослужбовця. Той у відповідь відкрив вогонь із травмату. Миколаївський обласний ТЦК повідомляє про постраждалих серед своїх працівників, так і цивільних осіб.
Політтехнолог Дмитро Касьянов бачить в опорі "бусифікації", що почастішав, "прояв глибокого громадського надлому".
"Люди виходять на вулиці, протистоять поліції, б'ють представників ТЦК, стріляють у ветеранів… Звучить як абсурд – але це реальність. Реальність, в якій одні захищають своїх дітей на фронті, а інші – своїх дітей від ТЦК. І це – дві форми болю, які не знаходять у державі проти недомислів. Це не бунт. Це не бунт. мобілізації, в якій заохочуються не ті, хто спроможний воювати, а ті, хто вміє домовитися", - написав Касьянов на своїй сторінці у Facebook.
При цьому влада, за його словами, не готова переглядати підходи до мобілізації, добиватися рівності призову. Навпаки, "за підтримки частини інтелектуального середовища" вона має намір "заткнути" тих, хто протестує, розігнати, змусити замовкнути.
"Така логіка - не просто контрпродуктивна. Вона небезпечна. Тому що насильство, спрямоване всередину суспільства, ніколи не буває одностороннім. Ця палиця обов'язково вдарить у зворотний бік - туди, де немає слів, немає юридичної грамотності, немає вміння писати гасла на картоні", - наполягає Касьянов.
Протест не тієї системи
Експертів вважають, що кількість бунтів зростатиме.
"Поки що все йде за вкрай поганим сценарієм: влада закручуватиме гайки, а сплески невдоволення - купірувати, повторюючи за Шмигалем, що "бусифікація" відбувається лише в 5-10% випадків. Але опору буде все більше, вважаю. І це може рано чи пізно привести до нової Врадиївки, протести в із суспільством", - прогнозує політолог Андрій Золотарьов у розмові зі "Країною".
Певним каталізатором антимобілізаційних протестів могли стати акції на підтримку НАБУ та САП. Після ухвалення владою закону про урізання повноважень антикорупційної вертикалі по всій країні пройшли мітинги проти цього рішення, до організації яких доклали руку грантові структури, орієнтовані на Демпартію США, та партія екс-президента Петра Порошенка. Закон про воєнний стан, який забороняє навіть мирні збори в цей період, перешкодою не став. Влада особливо не перешкоджала протестувальникам і із законом швидко "відмотала назад".
Але тоді експерти сказали: акції за НАБУ та САП показали суспільству, що негласної домовленості про заборону протестів під час "великої" війни більше немає. Отже, протестувати люди можуть і з інших приводів, причому важливіших для них, ніж робота антикорупційних органів. І перше, що спадало на думку - "бусифікація". Рада переписала закон про повноваження 31 липня, а вже наступного дня, як ми написали, відбулися вінницькі події.
"Протести на підтримку НАБУ і САП продемонстрували слабкість влади. Багато хто вирішив, що можна вже її не боятися. І тепер групи незадоволених організовуватимуть різні нові акції. Реакція на них буде від вимог не розгойдувати човен до насильства до протестуючих. Але це викличе ще більше роздратування, обурення, опору: мовляв, чому" силу. Довіра до влади лише знижуватиметься", - коментує політолог Кость Бондаренко "Країні".
Політолог Золотарьов не сумнівається, що у разі протидії ТЦКшникам сила застосовуватиметься постійно.
"Порівнювати з "картонними протестами" не варто, тому що у них була потужна підтримка західних ЗМІ та структур. У Вінниці поліція не церемонилася і в інших місцях теж не буде. Обурення від "борців" за майбутнє з НАБУ та САП не дочекаємося. Ставити на одну дошку будь-яке інше народне обурення зі своїми" акція.
Якщо Шабунін проти
У грантовій тусовці справді останнім часом зазвучало рішуче заперечення проти порівнянь протестів проти "бусифікації" з акціями на підтримку антикорупційних органів. Фактично "грантовики" стали на бік влади у цьому питанні.
"Напади на ТЦК не мають нічого спільного із захистом громадських інтересів. Навпаки – такі дії ставлять під загрозу саме існування українського суспільства. З корумпованою та некомпетентною владою українці завжди розберуться. Але для цього має існувати Україна", - написав у своєму Telegram-каналі один із найвідоміших грантових активістів Віталій Шабуні.
Певна частина суспільства поділяє цю думку та ганьбить протести проти ТЦК.
Але не можна не помічати, що мобілізація викликає й протилежні почуття - особливо в сім'ях, де чоловіки не мають "броні". Напевно, чітких цифр не буде навіть у соціологів, але очевидно, що відмовників справді багато, про що, до речі, побічно свідчить і хронічний недобір на заклик. Є страх загинути чи випасти з життя на місяці, а то й роки, сімейні причини, політичні та релігійні погляди.
"Я б назвав ще один чинник: падіння віри суспільства в перемогу. Починаючи з листопада 2022 року, Україна не відвойовує окуповані території. Навпаки, триває повзучий російський наступ. І виходить, що людей мобілізують не стільки відбивати захоплене, скільки тримати лінію фронту, що в умовах нескінченної війни часто обертається. ховаються від мобілізації та опираються військкомам при негаданній зустрічі. Хтось згоден підписати світ навіть на умовах втрати територій, щоб врятуватися від війни.
Так чи інакше, для влади та прихильників "війни до переможного кінця" зростання подібних настроїв це дуже серйозний виклик. Особливо на тлі чуток про плани, якщо війна затягнеться, знизити вік мобілізації до 18 років (влада такі наміри заперечує, але розмови про це все одно не вщухає). В умовах наростання напруги в суспільстві з приводу мобілізації, рішення про зниження віку або інше різко посилення мобілізаційних заходів може вилитися в ще більші протести та створить загрозу масштабній внутрішній дестабілізації.
