Володимир Зеленський та його Офіс розпочали фронтальний наступ на сильно зміцнений свій вплив після 2014 року прошарок орієнтованих на західні структури (насамперед - Демпартію США) грантових активістів, політиків та ЗМІ.
В останні роки вони були інтегровані американцями в систему управління внутрішніми процесами в Україні, яку намагався вибудовувати Вашингтон, щоб мати вплив на Зеленського та обмежувати його владу.
Після перемоги на виборах Трампа, цей прошарок, однак, почався проблеми, пов'язані як з фактично зникненням "даху" в особі підтримки Держдепу і посольства, так і з припиненням фінансування по лінії USAID.
Але певний вплив вони зберігали. Зокрема, до певної міри на НАБУ та САП (хоча й Банкова останнім часом посилила над ними контроль), на низку ЗМІ, а також на процес відбору суддів та керівників силових структур через впроваджений під тиском американців ще за часів Байдену інститут "міжнародних експертів", які мали на конкурсах вирішальний голос.
Спираючись на ці ресурси, прошарок спробував продемонструвати, що "є ще порох у порохівниці" і ховати його ще рано, ініціювавши відразу кілька ударів проти Зеленського.
По-перше, це справа проти одного з найближчих до президента чиновників – віце-прем'єра Чернишова (докладніше про цю справу ми писали тут ). Удар наносився через непідконтрольну Банковій частині НАБУ за інформаційної підтримки близьких до грантових кіл ЗМІ. Насамперед, що входять до холдингу Томаша Фіали.
По-друге, прошарок зміг за допомогою "міжнародних експертів" провести свого кандидата на посаду голови Бюро економічної безпеки - детектива НАБУ Олександра Цивінського.
По-третє, активізувалася кампанія проти міністра оборони Рустема Умерова, якому грантові кола звинувачували цілий перелік звинувачень починаючи від провалів та корупції в оборонних закупівлях і закінчуючи сім'єю міністра, яка мешкає у Флориді.
По-четверте, до західних ЗМІ пішла кампанія проти глави Офісу президента Єрмака. Як вважають на Банковій, вона була організована тими самими колами.
Цієї цієї активності надавав діяльну підтримку Петро Порошенко, який стоїть на порозі отримання підозри та відправки до СІЗО за отримання валіз грошей з Москви перед виборами 2019 року. Для нього ситуація критична, тому він вписується в будь-який "рух" проти Зеленського.
Якийсь час влада на цей накат реагувала мляво і навіть якось розгублено. У тому числі й тому, що не було до кінця зрозуміло, чи є цей накат самодіяльністю місцевих активістів чи реалізацією стратегії Вашингтона. Тим більше що з Білого дому йшли дуже неоднозначні сигнали. Зокрема, у вигляді припинення надсилання військової допомоги Україні.
Але протягом останнього тижня Трамп різко посилив риторику щодо Путіна, про своє спілкування із Зеленським відгукнувся позитивно, розблокував допомогу ЗСУ та навіть пообіцяв нові поставки. Також почало форсуватися і питання запровадження нових санкцій проти РФ.
На тлі цього на Банковій дійшли висновку, що Білий дім тепер знову союзник, загрози від нього (і загалом від Заходу) більше не виходить, а тому можна спокійно розправитися з внутрішніми противниками.
Наслідки не змусили на себе чекати.
Кабмін відмовився призначати Цивінського переможцем конкурсу на голову ВЕБ. У колишнього віце-прем'єра Кубракова, який був одним із організаторів справи проти Чернишова, пройшли обшуки. Активізувала свою діяльність парламентська комісія щодо перевірки ефективності роботи НАБУ та САП, що може стати прологом до ліквідації цих органів. А вчора одному з найвідоміших грантових активістів керівнику Центру боротьби з корупцією Шабуніну було вручено підозру за ухилення від військової служби.
Останній момент особливо показовий, тому що демонструє серйозність намірів влади розправитися з грантовим прошарком, або повністю підкорити його своїм інтересам, поставивши собі на службу. З цієї ж точки зору можна розглядати і раніше введені санкції РНБО проти бізнес-партнерів Томаша Фіали та близької до нього фірми. Що було сприйнято як останнє попередження Фіале та його медіа – у разі продовження кампанії проти людей президента, санкції вже буде введено і проти них.
Розрахунок Банкової, очевидно, на те, що Трампу доля української клієнтели Демпартії США байдужа, а ліберальні еліти Європи і самі американські демократи за неї не заступатимуться, бо не захочуть дискредитувати українську владу в нинішній ключовий момент, коли вирішується якусь стратегію далі по Україні вибере Трамп. І поки цей розрахунок виправдовується - жодного сильного публічного обурення тим, що відбувається на Заході, не спостерігається, хоча Зеленський зараз, по суті, розносить по цеглинках всю систему зовнішнього контролю, на будівництво якої з 2014 року США та Європа витратили величезні сили та кошти.
Невеликий резонанс все це викликає і всередині України, де увага суспільства відвернена на зовсім інші проблеми – на війну, обстріли та на виживання у важких умовах.
У такій ситуації єдина надія грантовиків, як не парадоксально, на те, що Трамп знову увійде в клінч із Зеленським, через що останній може послабити "хватку" всередині країни.
Загалом те, що відбувається зараз з Шабуніним і Ко нагадує повернення бумеранга. Свого часу це середовище було одним із головних лобістів санкцій РНБО та інших жорстких заходів впливу з боку Зеленського на його опонентів, яких у грантових колах вважали "неправильними" або "недостатньо патріотичними". Представники грантовиків доклали чимало зусиль, доводячи Заходу, що санкції РНБО - це не позасудова розправа влади над неугодними, а цілком припустима форма боротьби зі "зрадниками" та "п'ятою колоною". Ймовірно, вони вважали, що маючи "дах" в особі Держдепу, вони можуть не боятися, що їх також запишуть у "зрадники". Але "дах" протік. І тепер вони самі відчувають на собі все, що раніше активно адвокатували.
Докладніше про те, що відбувається – читайте у статті "Країни".
Прострочений БЕБ
10 липня минули десять днів після того, як комісія з відбору кандидатур на голову ВЕБ оголосила результати конкурсу на посаду. Протягом цього терміну Кабмін, згідно із законом про БЕБ, мав призначити директором кандидата, який став переможцем конкурсу. Проте, як повідомляла "Країна", призначення так і не відбулося.
Комісія подала на розгляд прем'єр-міністр кандидатуру Олександра Цивінського, який керував підрозділом детективів НАБУ і за якого проголосували три іноземні члени комісії (представники України підтримали інших кандидатів). Але уряд відмовився його призначати.
У Кабміні офіційно свою позицію досі не пояснили. Проте комісія на своїй сторінці у Facebook опублікувала, як стверджується, витяг із протоколу засідання уряду від 7 липня, згідно з яким рекомендація комісії відхиляється на підставі низки законів, у тому числі - "Про національну безпеку України" та "з урахуванням інформації, зазначеної у листі СБУ".
Зазначимо, раніше ЗМІ повідомляли, що СБУ написала лист із запереченнями проти кандидатури Цивінського, оскільки його батьки проживають на захопленій росіянами території.
При цьому народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк стверджує, що справжня причина відмови Кабміну від призначення детективу НАБУ головою ВЕБ – дзвінок президента до прем'єра. Після цього кандидатуру Цивінського вже офіційно відхилив своїм голосуванням Кабмін.
І тепер, за словами нардепа Железняка, варто очікувати на повторне проведення конкурсу.
"Це чиста маніпуляція і зриває наші зобов'язання щодо МВФ та ЄС. Зроблено всім урядом одноголосно за вказівкою ВП та особисто Зеленського. Тому що обраний кандидат від НАБУ для них - це ризик розкриття всіх схем, ними побудованих", - написав парламентарій у своєму Telegram-каналі.
Сам Цивінський вимагає офіційно повідомити, на яких підставах йому відмовили на директорській посаді.
"Як громадянин, як співробітник правоохоронного органу, який успішно проходив усі перевірки СБУ протягом 10 років, як людина, яка з першого дня повномасштабного вторгнення стала на захист Батьківщини і проходила службу в ГУР МО, для мене принципово важливо з'ясувати, які саме "оцінки безпеки" стали підставою для відповідного рішення (з огляду на те, що у мене є). у Facebook, додавши, що має намір боротися за посаду голови бюро.
Ситуація навколо конкурсу в БЕБ викликала шквал коментарів, щоправда, лише в одному політичному сегменті - близькі до західних посольств грантові структури, ЗМІ та політики ліберального спрямування.
"Чи є в когось сумніви, що Зеленський особисто щонайменше санкціонував цю ганьбу? Чи є в когось сумніви, що це зроблено заради корупції та контролю?
Звинуватила Кабмін у порушенні законодавства також голова "антикорупційного" комітету Верховної Ради Анастасія Радина, яка раніше працювала в ЦПК.
З критикою дій чиновників виступили також низка інших грантових організацій та частина бізнес-кіл.
Співрозмовник у "правоохоронному" комітеті парламенту з числа "слуг народу" назвав цей потік заяв та постів у Facebook "істерикою". "Вони (грунтові активісти – Ред. ) розраховували отримати чергового представника підконтрольних їм структур НАБУ, але не вдалося", - каже джерело.
На його думку, високим градусом критики незадоволені непризначенням Цивінського хотіли привернути до цієї ситуації увагу західних партнерів, зокрема високопосадовців конференції з питань відновлення України.
"Однак, наскільки я знаю, на всіх панелях, коли розмова заходила про реформи, з партнерів ніхто ні слова не сказав про БЕБ. Тому що це абсолютно внутрішнє питання. Це не Конституційний суд або, скажімо, генеральний прокурор, інтерес до яких з боку партнерів у принципі зрозумілий. Тому й немає реакції ні Заходу, ні наших високопоставлених осіб: ні наших високопоставлених осіб. "товариші", які намагалися провести свого кандидата на місце директора ВЕБ, домоглися, то це втрати особи, публічно розписавшись у своїй нездатності впливати на владу", - каже джерело.
Широким фронтом
Цікаво, що у грантових колах вважають: справа може бути аж ніяк не в самому Бюро економічної безпеки. За їхньою версією влада хоче повести наступ на Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), що патронуються Заходом.
"Відкритий і дуже зухвалий кидок з БЕБ – це не самостійна історія. А тест реакції (насамперед партнерів) на подальші дії, які готуються для встановлення контролю над НАБУ та САП", – наполягає народний депутат Ярослав Железняк.
Зазначимо, що останнім часом активізувала діяльність парламентська комісія, яка розселяє ефективність роботи НАБУ та САП. Що вже породило чутки про можливу ліквідацію цих органів.
Проте, джерело в Раді сказало "Країні", що скоріше можливий інший варіант.
"Над НАБУ і САП Банкова вже серйозно посилила свій вплив. Але, як показало справу проти Чернишова, не до кінця. Ще залишаються "бічні" течії. Тому завдання їх мінімізувати, а не ліквідувати ці органи. Але останній варіант також виключати не можна, якщо задачу за течією вирішити не вдасться", - говорить джерело.
Далі. Державне бюро розслідувань (ДБР) у п'ятницю, 11 липня, прийшло з обшуками до колишнього віце-прем'єра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова у справі народного депутата Євгена Шевченка ("Відновлення України"). За версією слідства, Кубраков у період роботи в уряді нібито допоміг Шевченку виманити шахрайським способом у підприємців 14,5 млн. грн. на закупівлю добрив у Білорусі.
Кубраков написав на своїй сторінці у Facebook, що не має жодного відношення "ні до Євгена Шевченка, ні до Білорусі, ні до закупівель добрив чи якихось інших махінацій". Востаннє він контактував із Шевченком ще до початку повномасштабного вторгнення.
"Він звертався до мене як народний депутат до міністра інфраструктури. Жодних інших справ чи навіть спілкування поза рамками професійної діяльності у мене з ним не було. Після лютого 2022 року я дізнавався про життя Шевченка виключно з преси", - наполягає Кубраков, пообіцявши при цьому співпрацювати зі слідством.
Як писала "Країна", Кубракова звільнили з уряду після того, як він серйозно зблизився з попереднім послом США в Україні Бріджіт Брінк і став вибудовувати відносини з американцями "мимо" Банкової. Крім того, Кубраков сприяв відкриттю справи в НАБУ, під час розслідування якої виникла підозра віце-прем'єру Чернишову, близькому до Зеленського. Цю справу активно розкручували грантові кола, політики та блогери, орієнтовані на західні посольства.
І третій важливий факт: ГБР 11 липня оголосила про підозру антикорупційному активісту Шабуніну за фактами ухилення від військової служби та шахрайства. Як стверджує слідство, Шабунін, "мобілізований у 2022 році, протягом тривалого часу не з'являвся у місці служби і під виглядом "відряджень" перебував у цивільних установах, які не належать до сил оборони". "Також задокументовано факти отримання ним щомісячного грошового забезпечення у розмірі понад 50 тисяч гривень, незважаючи на фактичну відсутність у військовій частині", - йдеться в офіційному повідомленні ДБР, де також зазначено факт використання Шабуніним в особистих цілях автомобіля, призначеного для ЗСУ.
За місцем проживання та служби підозрюваного пройшли обшуки.
Про те, що активіст вважався у військовій частині, але фактично службу не ніс, дані були давно.
Нагадаємо, журналіст Володимир Бойко, який воював у лавах ВСУ, писав, що, за його інформацією, Шабунін, влаштувавшись одну з частин у перші дні "великої" війни, зміг зупинити розслідування проти себе кримінальної справи, що тягнеться з 2017 року (Шабунін подав клопотання, що на засідання не може).
Проте реально у своєму батальйоні активіст з'явився лише кілька разів. Більше того, коли батальйон перевели на Донбас, він щомісяця надавав командиру військової частини листи від тодішнього керівництва Нацагентства проти корупції з проханням про відрядження для нього. Проте, як стверджує Бойко, активіст нікуди не їздив, а "мешкав удома (тобто в Києві - Ред. ), займався бізнесом і пиячив у київських забігайлівках". Після переведення Шабуніна в іншу частину його становище не змінилося, хоча розслідування обставин його "служби" у ЗСУ розпочалося. Потім були інші частини та кілька разів зміна військової спеціальності, проте лише зараз ГБР прискорилося у цій справі.
На захист Шабуніна одразу виступили колеги з "антикорупційного цеху", але також депутати з парламентських фракцій "Голосу" та "Європейської солідарності", включаючи екс-президента Петра Порошенка. Той назвав історію Шабуніна "частиною одного великого процесу", куди він відніс також "зрив призначення" нового глави БЕБ, внесення "феєричного" законопроекту про амністію для всіх, хто чинив злочини на оборонних закупівлях.
"На жаль, це також частина процесу побудови в Україні авторитарного режиму, який становить загрозу нашому європейському вибору. Це виклик, який вимагає наших спільних зусиль разом із громадянським суспільством та закордонними партнерами", - написав Порошенко у своєму Telegram-каналі.
Ще в момент розкрутки скандалу навколо Чернишова, який супроводжувався критичними статтями в західних ЗМІ, ми писали, що влада рано чи пізно завдасть удару у відповідь на ці "атаки".
"Клієнтела Демпартії США почала "покусувати" українське керівництво. Ось "людям зі світлими особами" і показали, що настав час включити самоцензуру і поводитися акуратніше", - коментує політолог Андрій Золотарьов "Країні" останні події.
Можливо, наступним кроком з боку влади буде, як вважає експерт, обмеження доступу грантових кіл до ЗМІ. "Вже без "даху" в особі Демпартії вони можуть втратити доступ до медіа. А без цитування та політичної підтримки можливість впливати на політику зменшується радикально", - каже Золотарьов, припускаючи, що таким чином влада вирішує не лише поточні політичні завдання, але робить заділ на майбутні парламентські вибори.
У цій історії важливі щонайменше два моменти. По-перше, це обмеженість суспільного інтересу до тем, що "розганяються" грантовим прошарком. Ні питання БЕБ, ні випадки того ж Кубракова та Шабуніна нікому, окрім цієї частини політусівки, схоже, не цікаві. При цьому навіть тут не всі встають на бік Шабуніна, говорячи, що у справі треба розбиратися, хоча влада, мовляв, використовує ситуацію для тиску на "непокірного" активіста. І це дехто вважає показовим.
"Мене трохи лякає, як зараз структурована активна частина суспільства. Якщо раніше все воно протистояло дикості, то тепер частина активних мовчить - "щоб не заважати робити корисне під час війни", частина - зловтішно хихикає: "Ось привели "зелених" до влади - тепер нехай вони вас і жеруть", ще частина - на фронті, і ще частина - на фронті, і. несправедливості, - вже загинули на війні. В результаті активних і некомфортних, тих, хто не мовчить і опонує, залишається зовсім жменька. (помилкового) відчуття вседозволеності. А це небезпечно", - написав на своїй сторінці у Facebook старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
По-друге, "мовчать" західні посольства. Навіть щодо БЕБ немає жодної реакції, хоча вимоги щодо організації конкурсу щодо його керівника на Заході озвучували постійно і воно включено, зокрема, і до переліку зобов'язань України щодо кредиту МВФ.
Це надає впевненості владі, яка може продовжувати зачистку політичного поля, залишаючи на ньому лише цілком лояльні сили без натяку на самостійну гру. Чи вдасться такий план - багато в чому залежить від реакції Заходу. Як уже писалося вище, розрахунок Банкової на те, що Трамп не захищатиме пов'язані з Демпартією структури, а ліберальні еліти Європи не наважаться загрожувати жорсткими заходами впливу владі України. Тим більше зараз, коли вирішується питання про вибір подальшої стратегії Трампа (а отже, і всього Заходу) щодо війни.
Щоправда, у західних ЗМІ, як і раніше , можна зустріти оцінку, що Трамп вважає головною перешкодою до світу Зеленського, а не Путіна. А тому не виключено і нових хвиль тиску Вашингтона на Київ. І якщо це збігатиметься з погіршенням ситуації на фронті, то Банкова може зіткнутися з проблемами значно більшого масштабу, ніж корупційні скандали та боротьба за посаду голови ВЕБ.
Але поки влада, натхнена сигналами з Вашингтона, останній сценарій вважає малоймовірним.
