Резонансний закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій", більш відомий як закон про заборону Української православної церкви, у 20-х числах травня набуває чинності у важливій своїй частині.
Через дев'ять місяців після оприлюднення законодавчого акту (він був опублікований 24 серпня 2024 року) Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДСУЕС) отримує право звертатися до суду з адміністративним позовом про заборону діяльності релігійних організацій, якщо експертиза визнала їх "афілійованими" з Російською православною церквою.
Як неодноразово давали зрозуміти лобісти закону, ознаки "афільованості" вони бачать в УПЦ. Хоча Церква після початку повномасштабної війни засудила вторгнення Росії до України, публічно розірвала зв'язки з РПЦ та висловила незгоду з позицією патріарха Кирила щодо війни в Україні.
Проте, як писала "Країна", закон "виписаний" саме під УПЦ. При цьому в самій Церкві вважають, що її закон не стосується, оскільки жодних "закордонних центрів" вона не має, і свою діяльність з 2022 року ні з ким не погоджує.
Проте, органи влади поступово заповнюють документальну базу, необхідну у тому, щоб запустити процес заборони релігійних організацій.
Так, 9 травня Кабінет міністрів своєю ухвалою затвердив "Порядок проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні". Цей нормативний правовий акт, крім того, необхідний ДСУЕС для перевірок.
Лобісти заборони УПЦ вже закликають до конкретних кроків із кінця травня.
По-перше, щоб прискорити процес, вони пропонують ДСУЕС не починати перевірки тисяч юросіб в особі єпархій і потім довго позиватися до них, а відразу вдарити по "керівних центрах" - тобто подати до суду позов про заборону Київської митрополії. Як розраховують противники УПЦ, це послабить ієрархічну систему, яка є Церквою.
По-друге, лобісти пропонують запустити процес відібрання храмів, що перебувають у державній та комунальній власності, які УПЦ через свої юрособи орендує, з подальшою передачею їх в оренду ПЦУ.
У той же час ці бажання можуть натрапити на низку перешкод. Насамперед - опору громад віруючих, що, у разі спроби масового відлучення храмів, може викликати масштабне внутрішнє протистояння у країні, що воює. Плюс до того, в оточенні президента США Трампа багато хто, як і раніше, вважає закон про заборону УПЦ дискримінаційним і надсилає сигнали Києву з вимогою про його скасування. У критичному контексті цей закон було згадано і в нещодавній доповіді Держдепу про дотримання прав людини.
Якщо ж спроба реалізації положень закону для заборони УПЦ почне реалізовуватись на практиці та викличе масові протести віруючих, тиск Вашингтона може ще більше посилитись.
Крім того, тема прав УПЦ постійно спливає серед вимог РФ на переговорах щодо завершення війни в Україні. І хоча їх результат поки не зрозумілий, владі зараз було б досить ризиковано піднімати градус напруги у релігійній сфері, даючи додаткові аргументи Москві та ризикуючи нарватися на різку реакцію США.
На цьому тлі, низка держорганів зайняла вичікувальну позицію.
Як розвиватимуться події, розбиралася "Країна".
Центри та храми
Ми писали, що ухвалений у серпні 2024 року закон №3894-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій" дозволяє розпочати процедуру заборони Українській православній церкві. Докладний розбір закону зроблено тут.
Головне у законодавчому акті – це низка критеріїв, за якими ДСУЕС слід визначати "афілованість" з Російської православної церкви, забороненої в Україні. Вони включають пряме чи опосередковане включення до ієрархії забороненої Церкви, наявність у її документах чи рішеннях відомостей про підпорядкованість української релігійної організації, участь представників другої у керівних органах РПЦ, визнання рішень, документів у тому числі статутів чи призначень, що виходять від РПЦ, залежність у питаннях канонів та управління тощо.
Після початку "великої" війни УПЦ обірвала всі зв'язки з Москвою та переписала свій статут, скасувавши будь-які згадки про РПЦ, і сьогодні має багато ознак незалежної Церкви - наприклад, самостійно керується, сама варить миро, відкриває власні парафії за кордоном тощо.
Однак УПЦ ніяк не може вплинути на РПЦ, щоб та змінила свій статут, де, зокрема, як і раніше, митрополит Київський і всієї України вважається членом Священного Синоду, а діяльності УПЦ присвячено окремого 10-го розділу.
Тобто лише цих фактів достатньо для того, щоби пред'явити претензії Київської митрополії.
Після того, як ДСУЕС знаходить деякі ознаки "афільованості", об'єкту перевірки дається строк 30 днів (може бути продовжений ще на 30) на надання доказів розриву з РПЦ, після чого держслужба інформує про цей "зв'язок" державні структури та органи місцевого самоврядування, і протягом двох місяців договори оренди. Так громада позбавляється храму та інших орендованих споруд.
Паралельно, як уже говорилося вище, Держслужба може звертатися до суду з адміністративним позовом щодо припинення діяльності релігійної організації.
Специфіка ситуації в тому, що УПЦ – це об'єднання безлічі юросіб (єпархій). За ідеєю ДСУЕС має перевіряти і судитися у разі виявлення "ознак афілійованості" з кожним. А це затягне заборону надовго (якщо не назавжди).
Розуміння цього було в лобістів закону ще до його прийняття, але вони змушені були погодитися на таку редакцію, ризикуючи інакше взагалі залишитися без такого бажаного законодавчого акту.
Вихід деяким із них бачиться у тому, щоб спочатку зайнятися юрособами Київської митрополії та єпархій. Схоже, надія на те, що у разі якихось висновків ДСУЕС щодо них це вплине на стійкість усієї вертикалі Церкви.
"Насправді, вже давно ГСУЕСС могла б провести необхідні дії, щоб встановити наявність таких зв'язків у різних релігійних організацій. Ми не обов'язково говоримо про тисячі, тому що ясно, що осередки таких зв'язків - керівні центри в Україні. І якщо ми встановлюємо, що вони мають такі зв'язки з Москвою, то саме з цими керівними центрами потрібно розбиратися. ієрархічної системи, тому що система ієрархічна - така, як Церква. Насамперед православна чи католицька, тобто християнські Церкви, за винятком протестантських, - це ієрархічні, вертикальні системи", - заявив в інтерв'ю програмі "Є розмова" один з головних лобістів заборони УПЦ - голова комітету Верховної Ради. ("Слуга народу").
Як він дає зрозуміти в інтерв'ю, атакувати керівну ланку УПЦ потрібно ще й тому, що митрополія та єпархії зберігають єдність Церкви. Громади не піддаються спокусі чи тиску переходити до ПЦУ.
"Кількість переходів значно сповільнилася. Цьому може бути кілька причин. Одна з них - ті, хто хотів, або ті, хто сумнівався, остаточно перейшли з УПЦ до ПЦУ. У той же час це може свідчити про те, що УПЦ посилає сигнали вниз по своїй вертикалі: не турбуйтеся, нічого з вами не станеться, - ми збережемося, як існували роками", - зазначає Потураєв.
У лобі закону про заборону УПЦ пропонують у разі небажання громад УПЦ змінювати юрисдикцію на ПЦУ просто відбирати храми, якщо ті перебувають у державній чи комунальній власності. Закон це також дає змогу. Однак тут несподівано проблеми лобістам створило Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), яке вимагає створити реєстр нерухомого майна, щоб можна було виявляти, скажімо так, нецільове його використання. І поки що, за неофіційною інформацією, зрушень у цьому питанні немає.
ДСУЕС все це не дає розвернутися. "Всі терміни (щодо запуску перевірок - Ред. ) давно порушено. До кінця року не буде позовів до суду", - констатував у коментарях до своєї посади на тему роботи держорганів на закон позаштатний експерт ДСУЕС Андрій Смирнов, який підтримує ПЦУ.
Венс тримає руку на пульсі
Утім, у політколах є версія, що неквапливість держорганів вимушена. Як писала "Країна", ще під час підготовки та ухвалення закону про заборону УПЦ саму ідею серйозно критикували в команді тоді ще республіканського кандидата в президенти США Дональда Трампа - насамперед Джей Ді Венс, який став віце-президентом, і журналіст Такер Карлсон, впливовий серед трампістів. З другим активно працював, як і з усім республіканським істеблішментом, юридичний консультант УПЦ Роберт Амстердам.
Теза про утиск прав однієї з християнських Церков раз у раз продовжує спливати в заявах республіканських спікерів. Тобто тему не забуто і, більше того, можна використовувати для політичного тиску на президента України Володимира Зеленського, наприклад, з якихось інших питань.
Що ситуацію навколо УПЦ української влади можуть пригадати, вважає відомий богослов Кирило Говорун, позбавлений сану в РПЦ і перейшовши до Константинопольського патріархату.
Ведучи вебінар "Міфи та упередження на шляху єдності українського православ'я" на Youtube-каналі "Софійського братства" він нагадав, що у нещодавньому звіті Держдепу "критикувався суперечливий закон (Закон про заборону УПЦ - Ред. ) і де м'яко, але твердо... прозвучала критика. все ж таки це критика", - зазначив Говорун.
На його думку, закон №3894-IX певні сили у Вашингтоні можуть використати - як і "конфлікт між ПЦУ та УПЦ" як "привід для зменшення чи припинення допомоги Україні".
"Тому я думаю, що стратегічно для України зараз важливо було б важливо посилити діалог між ПЦУ та УПЦ. Тобто, шлях конфронтації, шлях відгородження один від одного, яким йдуть і УПЦ, і ПЦУ, шлях власної винятковості не є конструктивним, він шкідливий для України, особливо зараз. тим, хто шукає привід для того, щоб завдати шкоди Україні або просто ігнорувати Україну", - додав він.
У розмові зі "Країною" політолог Кость Бондаренко, посилаючись на свої джерела, також каже, що частина республіканського істеблішменту на чолі з віце-президентом Венсом продовжує критикувати лінію на утиск прав УПЦ в Україні. Він прогнозує, що спроба вийти на новий виток тиску на Церкву викличе "гостру реакцію у Вашингтоні".
"Звичайно, частина владної команди в Україні не зможе пройти повз набрання чинності ще однією частиною церковного закону. Буде дуже багато розмов про необхідність заборони, можливо, будуть вжиті якісь дії в цьому напрямку. Але в цілому ця активність носитиме обмежений характер. Позиція США буде, думаю, негативною, доноситиметься вона буде формально і неформально. остаточно вирішити питання УПЦ", - спрогнозував політолог "Країні".
Джерело у фракції "Слуги народу" підтверджує, що у владі є сумнів щодо подальшої стратегії дій щодо УПЦ.
"Майже у кожному випадку, коли зараз намагаються перевести громаду до ПЦУ і відібрати в УПЦ починаються протести віруючих та зіткнення. Якщо процес відлучення храмів матиме масовий характер, то і зіткнення також можуть стати дуже масштабними. І це буде одразу використано багатьма діячами команди Трампа, щоб підірвати стосунки Києва та Вашинг. треба педалювати. Тим більше, що будь-якої загрози УПЦ для України не становить.
