Аналізуємо підсумки 1153 дня війни в Україні.
Ситуація на фронті
Росіяни у вихідні захопили Катеринівку на Лиманському напрямку. І там же просунулися в районі села Нове.
Про це пише військовий паблік Deep State.
Російські паблики при цьому стверджують, що їхні війська взяли Новомихайлівку та увійшли до Рідкодубу. Україна цього не підтверджувала.
На Покровському напрямі російські війська просунулися у Преображенці. А під Торецьком – у районі Сухої Балки.
Міноборони РФ у суботу заявило про взяття Олешні у Курській області. Це село біля кордону України, яке примикає зі сходу до траси із Суджі на Суми.
Україна цього не підтверджувала. За даними паблика Deep State, Олешня перебуває під контролем ЗСУ.
Раніше повідомлялося про бої за сусіднє курське село Горналь. Якщо втрата Олешні підтвердиться, то Горналь залишиться останнім селом, що утримується ЗСУ на Курщині.
Головком Сирський повідомляє, що "тривають інтенсивні бойові дії" біля кордону з РФ у Сумській області та Курській області. "Російські війська намагаються вибити нас із території Курщини та захопити прикордонні території Сумщини", - пише головком.
При цьому він заявляє, що "сили оборони України своїми активними діями вкотре зірвали настання противника на цьому напрямі".
Ці зміни відбулися на тлі оголошеного з вечора суботи великоднього перемир'я, про яке ми розповімо нижче.
Також напередодні Великодня відбувся великий обмін полоненими. Він пройшов за формулою 246 на 246. Плюс до того РФ передала Україні 31 тяжко поранених полонених, а Україна Росії 15 поранених.
Більшість тих, хто повернувся в Україну – молодше 25 років (тобто молодше віку мобілізації).
Також напередодні відбувся великий обмін загиблими. Причому 2025 року – і особливо навесні – різко зросла кількість тіл українських військових, які передаються додому під час таких обмінів із Росією.
У березні та квітні пройшло два такі обміни, в ході яких Україна отримала по 909 тіл. При обмінах у січні та лютому їх було по 757.
Для порівняння – з жовтня по грудень пройшло чотири обміни, в ході яких кількість тіл коливалася в межах 501-563, а рік тому (у березні-квітні 2024 року) – в межах 100-140.
При цьому кількість переданих до РФ російських загиблих навіть знижувалася - з 49 у січні до 41 у квітні. Співвідношення переданих тіл не показує співвідношення загальних втрат двох армій, а є свідченням того, хто володіє ініціативою і наступає на фронті і за ким, відповідно, залишається поле бою.
Чим пояснити зростання кількості переданих на обмін тіл загиблих українських військових за останні місяці?
Можливе пояснення – це настання російських військ у Курській області та фактична ліквідація там українського плацдарму. Це почалося ще у лютому, коли росіянам вдалося взяти під контроль логістику ЗСУ на Суджу, а прискорилося після 8 березня, коли армія РФ вийшли в тил українським військам через газову трубу. Це змусило українські війська спішно відступати, щоб не опинитися в оточенні.
При цьому, як зізнаються самі бійці ЗСУ, відступ не був добре організованим і багато українських військових загинули або потрапили в полон.
Великодне перемир'я
У суботу ввечері Путін заявив, що Росія в односторонньому порядку зупиняє на Великдень усі бойові дії "з гуманітарних міркувань". З застереженням, що російські війська зможуть закривати вогонь у відповідь.
Перемир'я, оголошене Кремлем, набирало чинності з 18 години суботу і закінчувалося опівночі наступного дня. Тобто діяло 30 годин.
Україна спершу відреагувала на крок Росії негативно, заявляючи, що Москва має натомість погодитись на повне припинення вогню на 30 днів, як пропонувалося раніше. З чого багато західних ЗМІ зробили висновок, що Зеленський відкинув перемир'я - як це було з пропозицією РФ зупинити вогонь на Різдво 2023 року.
Однак цього разу ситуація змінилася. Хоча спочатку влада України розкритикувала Путіна, потім Зеленський заявив, що підтримає зупинку вогню - з тим самим застереженням, що буде дозволено стріляти у відповідь. Джерела українських журналістів, а також "Країни" на передовій підтвердили, що до військ прийшов наказ зупинити бойові дії.
Ніч на Великдень після цього видалася тихою – вперше за довгий час не було ударів далекобійними дронами та ракетами по Україні, що визнав і Зеленський. Також українська влада офіційно повідомила, що з боку РФ справді сталося зниження інтенсивності бойових дій. При цьому Зеленський заявив, що перемир'я порушувалося Росією - удари в межах лінії фронту тривали, як і наземні штурми.
Росія також заявила, що Україна також порушувала перемир'я, зокрема, використовуючи ракети HIMARS.
Паралельно Зеленський висунув Путіну контрпропозицію – продовжити перемир'я на 30 днів. Відповіді на це не надійшло, і президент України тоді вніс ідею припинити хоча б далекобійні удари по цивільних об'єктах.
Однак у Кремлі заявили, що продовжувати перемир'я не будуть. Тому зупинка вогню закінчилася опівночі. Бої відновилися по всій лінії фронту, а також обстріли - Україна та Росія заявили про наліт сотні далекобійних дронів своїми територіями.
Пізніше Путін прокоментував перемир'я. Він заявив, що ЗСУ знизили бойову інтенсивність у цей період, але стверджує, що було понад п'ять тисяч атак. На думку російського президента, Україні "підказали" не відкидати ініціативу великоднього перемир'я.
Він також прокоментував пропозицію Зеленського припинити всі удари по цивільним об'єктам. Заявив, що з цією пропозицією потрібно "розібратися" та проаналізувати. І звинуватив українську владу, що вони використовують цивільні об'єкти для військових потреб, через що росіяни по них і завдають ударів.
Чому РФ обмежила перемир'я 30 годин і не продовжила його далі - "Країна" вже аналізувала. Це була разова піар-акція з метою показати, що Москва реагує на заклики Трампа дати "сигнали" про "готовність до миру", а також загалом для підтримки діалогу з ним.
На більш тривале припинення вогню Кремль зараз йти не хоче, оскільки пов'язує його із виконанням переліку умов, який саме зараз обговорюється американцями з Україною, Європою та РФ. Власне, від того, чи вдасться їх узгодити і чи залежить перемир'я чи ні.
Також цікавий момент, що Зеленський погодився на перемир'я, хоча пропозиція Путіна явно з ним заздалегідь не погоджувалася і була зроблена так, щоб Київ від неї відмовився (вона була зроблена лише за півтори години до початку режиму тиші). Раніше українська влада саме так і зробила б (як, наприклад, під час Різдва 2023 року, як писалося вище). Але зараз уже інший час, очікування якнайшвидшого завершення війни сильні і у світі, і всередині України. А тому проігнорувати ініціативу Путіна щодо припинення вогню на Великдень Зеленський не міг і був змушений до неї приєднатися. Заодно спробувавши використати її на свою користь - запропонувавши продовжити перемир'я і надалі (росіяни на це не пішли), демонструючи готовність до миру.
І це дуже важлива зміна - на відміну від колишніх часів і Зеленський, і Путін вже "змагаються" не в жорсткості позиції, а в тому, хто демонструє велику міру миролюбності.
Чи буде мир цього тижня?
Кінець попереднього тижня ознаменувався заявами Рубіо та Трампа, які закликали виробити угоду щодо зупинки війни найближчими тижнями або навіть днями. Інакше США вийдуть із переговорів щодо України та займуться "іншими пріоритетами".
Ці заяви пролунали після переговорів у Парижі, де були присутні представники Європи та України. "Країна" ще тоді припустила, що ці погрози спрямовані не на РФ, а на Київ та його союзників. Пізніше це підтвердили з посиланням на інсайди усі великі західні ЗМІ.
Вони писали про те, що Віткофф і Рубіо привезли на зустріч до Парижа низку умов. У тому числі й ті, які з'явилися після зустрічі між Путіним і Віткоффом під час зустрічі в Петербурзі. Судячи з риторики Рубіо після паризьких переговорів, Київ та європейці від цих пропозицій залишилися не в захваті. Тому США почали тиск і погрози вийти з переговорів, якщо наступної зустрічі в Лондоні, яка пройде вже цього тижня, результату не буде досягнуто.
Нардеп Гончаренко із посиланням на власні джерела каже, що ця зустріч пройде вже завтра. "Це саме ті консультації, згідно з якими має бути досягнуто спільної позиції України-Європи-Британії та США. І далі ця позиція буде передана Росії", - пише Гончаренко.
Дональд Трамп налаштований дуже оптимістично. Він заявив учора, що припинення вогню може бути до кінця цього тижня. Що вже породило чутки в українських політколах, що перемир'я буде підписано не пізніше 27 квітня. У крайньому випадку – не пізніше 1 травня.
Ключовими точками в цьому процесі буде справді зустріч у Лондоні, де Україна та європейці дадуть свою відповідь на озвучені ним минулого тижня в Парижі умови США, а також візит Віткоффа до Москви, де він повинен буде отримати відповідь за цими умовами від Путіна.
Умови вже опубліковані у західних ЗМІ. Це зупинка вогню по лінії фронту (захоплені росіянами території залишаються під контролем РФ), відмова від прийняття України до НАТО, зняття частини санкцій із РФ (як американських, так і європейських), створення навколо Запорізької АЕС нейтральної зони та передача самої станції під контроль США. Штати також, за версією західних видань, за цією угодою мають намір визнати російський статус Криму (вкрай показово, що в Україні цієї інформації поки що з боку влади ніхто не спростовував).
Для того, щоб перемир'я настало, із цим планом мають погодитися Україна, європейці та РФ. І з кожним із них будуть проблеми.
Навіть із Києвом, який уже дав свою згоду на припинення вогню по лінії фронту. Але тепер від української влади вимагають ще й погодитись з тим, що країна не вступить до НАТО, а США визнають російський статус Криму. При тому, що жодних гарантій безпеки Вашингтон не пропонує. Політично це буде для Зеленського вкрай болючим. Численні противники всередині країни можуть його звинуватити в "капітуляції" та в "зраді національних інтересів". Проте, за великим рахунком, він не має можливості якось вплинути на бажання США визнати анексію Криму та небажання Вашингтона приймати Україну в НАТО та давати гарантії безпеки. Звичайно, Київ може на знак протесту демонстративно грюкнути дверима та взяти назад свою згоду на припинення вогню (а заразом і відмовитися підписати ресурсну угоду). Але, в такому разі, це означає припинення американської військової допомоги та передачі розвідданих (а можливо й серйозніші заходи впливу на Київ). І війну доведеться продовжувати вже у більш тяжких умовах. Імовірність, що Україна відмовиться приймати американські умови, безумовно є, але невелика. Швидше спробує отримати від США якісь гарантії якщо не безпеки, то хоча б постачання зброї для модернізації ЗСУ після перемир'я, хоча не факт, що вийде.
Куди більші проблеми можуть бути з двома іншими учасниками переговорів – з європейцями та з росіянами.
Від Європи буде потрібна згода на зняття частини антиросійських санкцій. Що саме собою дуже непросто з погляду процедури. Не кажучи вже про те, що будь-який член ЄС може заблокувати процес. Те саме стосується й відмови від прийому України до НАТО – якщо це рішення захочуть формалізувати на саміті НАТО, буде потрібна згода від усіх його членів.
Крім того, є ще питання миротворців, які хочуть надіслати в Україну низку європейських країн і для яких Лондон і Париж вимагають гарантії захисту від США на атаки на миротворців РФ (без чого відправляти війська європейці не хочуть). Якщо Вашингтон дасть такі гарантії, це загрожує зірвати переговори з Москвою, оскільки вона проти присутності будь-яких військ НАТО на території України.
Зрештою, величезне питання чи погодить запропоновані американцями умови Росія.
По-перше, навряд чи Москві сподобається ідея віддати американцям Запорізьку АЕС, яку вона зараз контролює.
По-друге, умови Кремля, як відомо, набагато ширші, ніж ті, які пропонують американці. Навіть якщо брати публічно озвучені Путіним у березні – припинення постачання зброї та мобілізації. А непублічно називається ще ширший перелік, включаючи проведення виборів, усунення Зеленського від влади, зміну внутрішньої політики тощо.
Щоправда, ходять чутки, що частину цих умов американці вже пред'явили Києву в окремому списку, давши на їхнє виконання 30 днів, коли діятиме перше перемир'я (і від їхнього виконання залежить чи воно буде продовжено далі). Але підтверджень таким чуткам поки що немає жодних.
При цьому, незважаючи на всі складнощі, не можна на 100% унеможливлювати, що сторонам вдасться домовитися. Європа та Київ сильно залежать від підтримки США у військовому плані, а тому їхні можливості чинити опір вимогам Вашингтона обмежені. Росія ж за свою згоду на перемир'я отримує не так уже й мало – зняття санкцій, визнання американцями російського статусу Криму. Останній момент насправді дуже важливий. Це означатиме фактичну міжнародну легалізацію анексії півострова, а через створений прецедент може відкрити дорогу до визнання російського статусу та інших захоплених регіонів. Проте протести України та Європи в даному випадку вже навряд чи зможуть сильно вплинути на процес. Також як не мають великого впливу протести Сербії та інших країн проти незалежності Косова, яку підтримали американці. Те, що США визнають російський статус Криму, означатиме, що там зможуть працювати американські компанії. Також, цілком імовірно, за Штатами будуть і їхні союзники (наприклад, Саудівська Аравія) і, можливо, навіть низка європейських країн (Угорщина, Словаччина) і не тільки європейських. Тобто визнання США Криму російським (якщо справді такі наміри Трамп має) матиме великі наслідки і, можливо, розглядається Штатами як додатковий аргумент для Кремля погодитися на запропоновану Вашингтоном угоду.
Тим більше, що невідомо, чи РФ отримає кращі умови, якщо війна затягнеться.
Тому базис для домовленостей є.
Інше питання, що підсумкові умови перемир'я можуть помітно відрізнятись від тих, що зараз опубліковані у ЗМІ.
Смерть Папи римського
Сьогодні на 89-му році життя помер Папа Римський Франциск.
Уродженець Аргентини Франциск став татом у 2013 році. Це був перший в історії понтифік із Нового Світу та перший за більш ніж 1200 років тато не з Європи. У світі він носив ім'я Хорхе Маріо Бергольйо.
Походження з Латинської Америки досить сильно позначилося на політиці римо-католиків за Франциска. Він звертав більше уваги на проблеми бідності та соціальної нерівності та підтримував школу теології визволення, яка закликає церкву активніше брати участь у вирішенні соціальних питань.
При цьому Франциск не змінював основних підходів Римо-католицької церкви до таких питань, як аборти та ЛГБТ, хоч і закликав терпимо ставитись до геїв і дозволити їм мати громадянські союзи, у тому числі благословенні церковно. Втім, сам він відмовлявся визнавати такі шлюби і був проти ідеї вінчання представників секс-меншин.
Також Франциск виступав категорично проти висвячення жінок у священство. Він допускав священство чоловіків-геїв, якщо вони прийняли целібат.
Папа римський був відомий як прихильник якнайшвидшого закінчення війни в Україні та примирення українців та росіян, яких він називав братніми народами. Він засудив Росію за вторгнення. Ближче до 2024 року понтифік незмінно закликав зупинити війну. Так, минулої весни він заявив, що Києву потрібно виявити "мужність білого прапора" та розпочати переговори з Росією.
Тоді ці слова різко розкритикував Володимир Зеленський: він заявив, що тато "за дві з половиною тисячі кілометрів десь там займається віртуальним посередництвом між тим, хто хоче жити і тим, хто хоче тебе знищити". Також залишилися незадоволені позицією Франциска союзники України на Заході, зокрема тодішній генсек НАТО Єнс Столтенберг. Однак зараз, як ми бачимо, ситуація змінюється якраз у той бік, про який говорив Франциск.
За нього Ватикан регулярно влаштовував акції, під час яких російські та українські католики разом звершували молитви. У тому числі Франциск провів акт посвяти Росії та України непорочному серцю Марії із закликом до миру між "дітьми єдиної матері". Він закликав зупинити війну в Україні та у своїй останній молитві на Великдень.
Завдяки такій позиції Франциска Ватикан тривалий час розглядали як одного з можливих посередників у врегулюванні війни. Однак, Україна це посередництво відкинула, а потім ініціативу перехопив Дональд Трамп.
Останнім часом 88-річний Франциск був дуже слабким здоров'ям. Його стан наблизився до критичного нещодавно після перенесеної пневмонії. З того часу тато вже не вставав з коляски. Останню публічну зустріч він провів учора на Великдень із віце-президентом США Джеєм Ді Венсом, який є католиком.
