Репетиція перемир'я. До чого йде переговорний процес щодо війни та миру в Україні
Те, що відбувається після переговорів у Саудівській Аравії навколо начебто досягнутих угод про припинення вогню на Чорному морі та атак на енергетику, створює у багатьох спостерігачів відчуття, що нічого на практиці працювати не буде і домовленості скоро поховають - надто багато навколо них виникло розбіжностей і різночитань.
Досі навіть до кінця незрозуміло, працює це перемир'я чи ні. У заяві США говорилося, що сторони домовилися опрацювати механізми запуску режиму припинення вогню на морі та зупинки ударів по енергетиці. Зеленський заявив, що те й інше вже почало діяти з вівторка. А Росія заявила, що, на її думку, мораторій на удари по енергетиці діє взагалі з 18 березня (з моменту розмови Трампа з Путіним), а перемир'я на морі почне діяти лише тоді, коли буде знято санкції з російського експорту сільгосппродукції та добрив. Також продовжуються взаємні звинувачення в атаках на енергетику.
Тому й поширена думка, що переговорний процес за підсумком обернеться пшиком, а війна продовжиться в колишньому форматі.
Втім, все це контрастує з оптимістичними заявами Трампа, що продовжуються. Який говорить про "великий прогрес" у переговорах щодо мирного врегулювання в Україні. І навіть свою недавню заяву про те, що Путін затягує час, зробив без різкої критики на його адресу та з певним розумінням ("я й сам так роблю").
Що відбувається насправді?
Попри всі "незрозумілості" довкола домовленостей у Саудівській Аравії, вони все ж таки можуть мати велике значення для подальших переговорів про припинення вогню та завершення війни в Україні.
По суті це репетиція "великого" перемир'я. Причому не так у технічному плані (відпрацювання механізму припинення вогню та контролю за ним), як у плані підготовки "широкої угоди" між США та РФ.
Нагадаємо, нинішню диспозицію.
Трамп просуває таку формулу мирного врегулювання. Спочатку – припинення вогню лінією фронту. Потім - переговори та укладання мирного договору, який і має остаточно завершити війну.
Україна на таку схему погодилася, підтримавши пропозицію Трампа щодо 30-денного повного припинення вогню. При тому, що раніше Київ виступав після цього і дав згоду лише під сильним тиском США та в обмін на відновлення постачання американської зброї, а також у розрахунку на те, що від перемир'я відмовиться Путін.
Путін, однак, із самою ідеєю перемир'я погодився, але висунув свої умови (зупинення постачання зброї Україні та мобілізації). І очевидно, що єдине, що він реально може отримати в обмін на свою згоду - те, що йому дасть Трамп.
Те, що будь-які умови Кремля щодо припинення вогню виконуватиме Київ – малореальне.
Українська влада при цьому закликає Трампа діяти з Путіним методом батога, а не пряника. Тобто не давати йому в обмін на згоду на перемир'я якісь поблажки, а загрожувати йому новими санкціями, якщо він на перемир'я не погодиться.
Проте, арсенал "батогів" у США щодо РФ зараз обмежений. І, до того ж вони можуть і не дати швидкого ефекту щодо "примусу до миру", а, навпаки, призвести до різкої ескалації у відносинах Америки та Росії.
Тому Трамп, якщо йому потрібен швидкий результат щодо врегулювання в Україні, може працювати з РФ лише методом пряника. Тобто у разі згоди Путіна на перемир'я щось йому дати. Що саме? Крім припинення військової допомоги Україні (яка і так вже поступово вичерпується, оскільки схвалені при Байдені постачання закінчуються, а нові пакети не затверджуються) це може бути скасування санкцій.
І "чорноморську угоду", умовою якої Путін поставив скасування санкцій щодо сільгоспекспорту, можна розглядати як репетицію ширшої угоди щодо спільного припинення вогню в Україні.
Якщо Трамп справді зніме хоча б американські санкції у цьому напрямі, а РФ, у відповідь, припинить вогонь на Чорному морі, то можна сказати, що репетиція пройшла успішно і сторони зможуть перейти до узгодження питання щодо укладання перемир'я.
Знову ж таки, в обмін на зняття американських санкцій, але вже більш масштабне.
Якщо ж Трамп не погодиться або не зможе зняти санкції США проти сільгоспекспорту в РФ, то, відповідно, це може поставити хрест і на угоді щодо припинення вогню з подальшим мирним врегулюванням в Україні.
Що вирішить Трамп?
Самі американці просто у скасуванні санкцій не відмовили. У заяві Білого дому говорилося, що США працюватимуть над відновленням постачання російського продовольства та добрив на світовий ринок. А Трамп заявив, що Вашингтон розгляне умови, що висуваються РФ.
Втім, є багато факторів, які можуть зірвати процес. У тому числі це і активна кампанія західної "партії війни" проти "чорноморської угоди" (зокрема, в британській пресі, про що ми писали тут).
Також з Євросоюзу (частина санкцій, які вимагає зараз зняти Росія із сільгоспекспорту, належить до його компетенції, наприклад, за SWIFT) вчора цілий день йшли заяви, що ЄС не скасовуватиме обмеження проти РФ аж до виведення всіх російських військ з усієї території України. Тобто, виходячи із цих заяв, Європа не зніме санкції не лише у рамках "чорноморської угоди", а й навіть після загального припинення вогню по лінії фронту.
Втім, чи ця позиція залишиться непорушною, якщо санкції почне знімати Трамп - питання відкрите.
Теоретично, правда, навіть якщо американці знімуть санкції, а РФ, у відповідь, погодиться піти спочатку на "чорноморську угоду", а потім і на загальне припинення вогню, то "у відмову" може піти українська влада.
Хоча після того, як вони вже погодилися на перемир'я, їм це буде зробити не так уже й просто, оскільки можуть знову виникнути проблеми зі США. Причому навіть більшого порядку, ніж просто припинення постачання зброї. Наприклад - у вигляді персональних санкцій та кримінальних справ щодо найближчого оточення Зеленського.
У цьому плані характерно, що сам президент України досягнутої угоди в Саудівській Аравії, на відміну від британців, не критикує, а навпаки, оцінює її позитивно.
Хоча, можливо, його позиція може змінитися після вчорашнього візиту до Парижа, де він зустрічається з Макроном, одним із найвідоміших представників західної "партії війни".
Але, з іншого боку, поки що самі європейці нічого конкретного Україні в плані заміни американської допомоги не пропонують. Навіть ідею з миротворцями, як пишуть західні ЗМІ, вже відклали у довгу скриньку. Тому не факт, що Зеленський, в обмін на якісь обіцянки від Макрона та британців, буде готовий знову побити горщики з Вашингтоном.
Тобто, повторимося, зараз ключове значення для подальшого процесу врегулювання матиме рішення Трампа – чи погодиться він на зняття санкцій (як мінімум американських) проти РФ щодо сільгосппродукції чи ні.
