Два завдання Путіна. Що означає "ресурсна" пропозиція Кремля Трампу
Вже кілька тижнів триває шум у зв'язку із заявами Дональда Трампа та Володимира Путіна про те, що США та Росія обговорюють певні угоди про спільну розробку корисних копалин. Причому не лише у РФ, а й на захоплених українських теренах.
Що це означає і як пов'язано із мирними переговорами про Україну?
1. Кремль вже заявив, що спільні економічні проекти зі США можуть розпочати лише після мирного врегулювання в Україні. Також для цих проектів потрібне взаємне зняття санкцій один з одного США та Росією. Тобто попередніх умов багато, вони складні і в будь-якому разі їх реалізація не є перспективою завтрашнього дня.
2. Навіть якщо завершиться війна в Україні і буде знято санкції, це не означає, що американські компанії почнуть інвестувати в Росію. Американський бізнес у коментарях ЗМІ дуже обережний із цього приводу. Усі пам'ятають 2022 рік, коли після введення санкцій проти РФ російська влада у відповідь заблокувала західні активи в Росії. Тому західні інвестори побоюватимуться, що потепління американо-російських відносин є тимчасовим, а на наступних виборах у США може перемогти вороже налаштований до Росії кандидат, який знову введе проти Москви санкції, і Кремль у відповідь знову заблокує активи. Отже, для відновлення інвестицій у РФ потрібні якісь залізобетонні гарантії довгостроковості нормалізації відносин двох країн - наприклад, рівня прийняття Росії до НАТО, про що поки не йдеться. Про що може йтися у разі зняття санкцій – про поновлення взаємної торгівлі та розблокування активів. Що теж чимало, проте для великомасштабних інвестицій потрібні глобальні геополітичні рішення.
3. Всі заяви про якісь російсько-американські економічні масштабні проекти - це віддалена і не дуже зрозуміла перспектива. Зараз Путін через відновлення діалогу з Вашингтоном, у тому числі через інвестиційні пропозиції, вирішує практичні завдання, пов'язані з війною в Україні. Як ми вже писали, завдання-максимум – за допомогою Трампа змусити Київ до завершення війни на вигідних для Москви умовах. Завдання-мінімум – якщо Зеленський відмовиться завершувати війну на запропонованих Трампом умовах, домогтися припинення військової підтримки України з боку США, що позбавить Київ найважливішого партнера з постачання зброї та послабить позиції ЗСУ на полі бою, а отже, погіршить переговорні позиції української влади. Також це створить можливості для зняття санкцій із Росії ще до закінчення війни. Якщо хоча б одне з названих завдань буде вирішено, можливо, Путін зробить у відповідь деякі кроки назустріч Трампу та в економіці, пообіцявши участь у розробці родовищ. Якщо не буде вирішено жодне із завдань (а таке теж можливо), то, відповідно, США не отримає нічого від Росії. У будь-якому разі Путін від початку переговорів із Вашингтоном нічого не втрачає, а може щось і придбати. Тому з його точки зору гра коштує свічок і обіцяти Трампу він може багато. Крім того, саме по собі відновлення та підтримка діалогу зі США Кремлю вигідні, оскільки знижують міжнародний тиск на РФ, вносить сум'яття всередині колективного Заходу, підриває морально-бойовий дух в Україні та посилює позиції тих сил у Європі, які виступають за пом'якшення санкційного режиму проти Москви (або як мінімум проти його подальшого посилення).
4. Істотну допомогу Путіну у реалізації цих завдань зараз надає Володимир Зеленський. Він демонструє небажання завершувати війну найближчим часом, про що вже прямо говорять в адміністрації Трампа, не скасовує указ про заборону переговорів із Путіним, висуває американцям умови, які ті виконувати не готові, а саме членство в НАТО та гарантії безпеки. Причому зустрічні зобов'язання (наприклад, компенсації наданої допомоги в угоді про надра) бере на себе вкрай неохоче. Також він не хоче проводити вибори, чого прямо вимагає Трамп.
Щоправда, ризики втрати американської військової допомоги при продовженні такої лінії високі, а тому Зеленський може відкоригувати свою позицію, до чого, зважаючи на все, його підштовхує зараз європейська "партія війни" в особі Емманюеля Макрона та британців. Суть коригування може полягати в тому, що Зеленський погодиться на перемир'я і підписання угоди про надра за умови, якщо Трамп погодиться зняти вимогу провести вибори (що дозволить Зеленському ще довго залишатися при владі, продовжуючи військове становище навіть після припинення вогню), а також після дій ує РФ. Без останніх європейці не хочуть надсилати свої війська в Україну.
5. Про готовність Трампа прийняти зустрічні умови нічого невідомо - з Вашингтона поки що надходять, скоріше, негативні сигнали. Та й варіант проекту операції, який опублікували в Україні, вкрай абстрактний, не містить гарантій повернення американцями вже витрачених коштів. Не очевидно, що це сподобається адміністрації США, де заявляють, що угоду ще не погоджено.
Але якщо раптом Трамп піде назустріч побажанням європейців щодо гарантій для миротворців (що, повторимося, поки що незрозуміло), виникає питання, як на це відреагує Росії. Сам Трамп запевняє, що Путін у розмові з ним практично погодився на введення миротворців і не бачить із цим проблем. Однак сьогодні глава МЗС РФ Сергій Лавров це прямо спростував, а заразом і дав зрозуміти, що колишні російські умови завершення війни залишаються в силі. Зокрема він сказав, що Москва проти припинення вогню по лінії фронту і вимагає всю територію чотирьох областей.
Втім, Кремль під час переговорів жорстко наполягатиме на цих умовах або готовий до компромісів, поки невідомо.
Якщо Росія погодиться на завершення війни по лінії фронту та розміщення європейських миротворців в Україні, то це дуже прискорить припинення вогню, оскільки Зеленський залишить мало публічних аргументів, щоб від нього і відмовлятися й надалі.
Якщо ж Москва не дасть згоди на миротворців та зупинення бойових дій по лінії фронту, тобто чотири варіанти подальшого розвитку подій.
Перший : Трамп якимось чином все-таки спонукає Київ та Москву піти на поступки (Зеленського – погодитися на завершення війни без миротворців, Путіна – прийняти припинення вогню по лінії фронту). По обидва боки можуть бути й інші зрушення в колишній позиції. В результаті війна завершиться на компромісній основі.
Другий : Трамп озлобиться на Путіна, перерве діалог з Москвою, продовжить постачання зброї Україні і посилить санкції проти РФ. Саме на такий варіант сподіваються Київ та західна "партія війни".
Третій : Трамп займе бік Путіна і максимально жорстко змушуватиме Зеленського прийняти російські умови. Ще нещодавно такий варіант здавався фантастичним, але після подій минулого тижня з оголошенням Зеленського "диктатором" вже нічого повністю виключати не можна.
Четвертий : Трамп просто вмиє руки, втративши інтерес до війни в Україні, а заразом і припинивши допомогу Києву.
Можливо, перспективи стануть зрозумілішими до кінця тижня. До цього часу вже має відбутися друга зустріч делегацій Росії та США. Також, ймовірно, стане зрозуміло, чи вдалося Києву та Вашингтону погодити угоду про надра.
