Коли вчора пішли перші заяви Трампа з критикою Зеленського, в українських соцмережах і політикумі багато хто дав таку пораду Зеленському щодо Трампа: "нехай пішли його на х@й!".
На перший погляд самі по собі різкі заяви Трампа, можливе припинення американської допомоги Україні та навіть зняття санкцій з РФ та накладення санкцій на оточення Зеленського (якщо до всього цього дійде) не приведуть до негайного краху України та української влади. Зеленський поки що контролює ситуацію в країні і контроль цей (а також придушення незадоволених) тільки посилюється. А наїзди Трампа на Зеленського Банкова можуть спробувати використати для консолідації суспільства довкола влади. Деякий запас міцності фінансова система країни також має - $43 млрд золотовалютних резервів. Якась допомога йде від Європи. Військова ситуація хоч і важка і російська армія поступово просувається, але поки що обвалу фронту немає. А основна зброя нинішньої війни – дрони, Україна виготовляє сама. Плюс, знову ж таки, щось Європа передає.
Однак питання в тому, якою є подальша перспектива України, в якому напрямку рухатимуться події? І в цьому і є основна небезпека, оскільки перспективи країни при реалізації описаних вище ризиків, м'яко кажучи, є негативними. І траєкторія розвитку ситуації рухатиметься не на користь України.
Докладно ми про це писали у матеріалі Порядок денний змінюється. Що означають переговори в Ер-Ріяді, заяви Зеленського та Трампа.
Якщо коротко, то відсутність американської допомоги створить критичні проблеми в низці секторів в обороні України (насамперед щодо ППО, але не тільки). Не до кінця зрозуміла готовність та можливість Європи нарощувати допомогу Україні в умовах припинення американської підтримки та початку переговорів США та РФ.
Але головна загроза за сценарію, коли США припиняють підтримку і, тим більше, за сценарію, коли знімаються санкції з Росії, полягає в тому, що це створить спільне відчуття приреченості України. І у світі, і всередині країни. Що може запустити украй небезпечні процеси для української державності.
При цьому далеко не всім в Україні зрозуміло, що саме такого "капітулянського" є в схемі, що пропонується американцями "спочатку перемир'я, потім вибори, потім укладення мирної угоди" (останнє, до речі, можна буде винести на референдум одночасно з виборами). Чому проти цього сценарію так різко виступає Зеленський, ризикуючи втратою американської підтримки? Тим більше, що українську владу з переговорного процесу ніхто не виключає. Американці регулярно з Києвом спілкуються. Сьогодні до України, наприклад, приїхав Келлог.
На Банковій кажуть, що вони не хочуть припиняти вогонь до отримання гарантій безпеки аналогічних натовським та/або введення європейських миротворців (але ні з тієї, ні з іншої згоди Заходу поки що немає, бо там не хочуть воювати через Україну з Росією).
Противники Зеленського висувають альтернативні версії мотивів. Зокрема про те, що в процесі переговорів із США та РФ для Зеленського головне питання – це справді гарантії. Але не гарантії безпеки для України, а гарантії переобрання Зеленського на пост президента. І, за цією версією, якщо такі гарантії від Трампа та Путіна Зеленський отримає, то він погодиться і на припинення вогню, і на вибори, і на серйозні поступки щодо умов завершення війни.
Втім, яка б версія не була вірною, очевидно, що українська влада розпочала ризиковану гру, яка вже призвела до конфлікту з Вашингтоном з усіма загрозами та наслідками, що випливають звідси.
